Та як я не зміг запостити її в розсилку :
============================================
You are not allowed to send email to this group. There are two possible
reasons for this:
1. This group may only accept postings from moderators.
2. The moderator of this group may have removed your ability to post to
this group.
==============================================
Себто
1. Група приймає постинги тільки від модераторів
2. Модератор позбавив вас можливості писати в групу.
Гадаю, що скоріше друге, аніж перше ... але то не має великого для мене значення. Втім, можете перевірити. Ну а щодо себе -- то мене такі дрібниці не дуже цікавлять.
Проте, залишилося відповісти на лист Currex'a, який випадково потрапив не в ту папку при розборі і не був відповідений одразу.
Отже:
Saturday, October 20, 2001, 5:28:30 PM, you wrote:
o>> та згадати справдi є шо
o>> пам'ятаєш як ти у львовi спиздив скрябiнськi раритети а потiм тiкав од
o>> олежки i в потязi робив ножик бо всирався од страху (доречi нiхто там
o>> не збирався тебе доганять i вбивать-кому ти нахуй тре а бiднi олег з
o>> сестрою три днi провiтрювали хату од запахiв твоїх дiрявих шкарпеток)
o>> i ше тебе ше досi розшукують драй-хмара - поверни їм ручку од дверей
o>> студiї сволоч!
IM> Ги-ги-ги-ги ;-)) Олля, ну ти дiвчинка випалила!! У Москвi я такого вiд
IM> тебе не чув! СУПЕР!!
IM> Шарп, а ти дiйсно Шерлок Холмс... по смiтникам ритися це круто! I як с
IM> тобою пiсля цього ще нормальнi люди cпiкуються?! ж;-)
Перелистуючи свою пошту, нарвався i на цього листа (вiн у мене попав в
папку "розбiр") .
Що ж.
Коротке оповiдання про "львiвську iсторiю", яку тут було згадано.
Жили-були у мiстi Львовi двi найдавнiшi фанатки СКРЯБIНа Надя та
Свєта, мали вони у себе таке, чого не має нiхто i досi -- i раритети i
записи. А був ще в них такий дружбан Олег Василишин, з яким вони разом
утворювали групу "Вошо", i навiть разом записали одну пiсню в СКРЯБIНа
на студiї (було то опiсля iсторiї).
I сталося так, що правда, ночував я в того Олега, i Свєта мабуть що
бiльше ж жалостi, дозволила йому переписати менi дещо з того, що вони
мали. Вiн i переписав.
Але на ранок про то довiдалася Надя та дала вказiвку всьо в мене
повiдбирати. Пацанчик не соромився ритися в моїх речах, поки я з
Надьою по телефону розмовляв ... ну а взагалi, найбiльше менi в нього
запам*яталися три фрази:
"Хочеться мати щось таке, чого бiльш нiхто не має"
"Тобi тi записи не допоможуть -- ти їх не мав, ти їх i не матимеш"
"Ти бiльше не будеш продавати книжок, i взагалi, нiчого продавати не
будеш, тому що з полаваними руками та ногами нiчого не продають".
Хлоп був явно не спроможний виконати свою погрозу самостiйно, тому
вiн збирався "з пацанами домовитися".
Стосовно мене, то менi було дуже обломно вiддавати унiкальнi записи
( саме тодi я вперше почув "Дикi люди"), врештi-решт я з ним
"домовився" про то, що вiн зiтре тiльки одну пiсню, яка паплюжить Саню
Скрябiна. Але вiн збрехав, i замiсть стерти одну пiсню взагалi
пiдмiнив касету на схожу.
Я дiйсно тiкав , тобто забрався з мiста першим же потягом, але опiсля
ще бачився з фiгурами цьої iсторiї... навiть у вереснi мiсяцi цього
(2001)року -- з Надею та Свєтою. Посидiли бiля МакДональдса,
позгадували трохи "старi добрi часи", коли i СКРЯБIН був не такий, як
зараз, i концерти проводилися iнакше та фани мали "iнший статус",
дiвчата менi навiть зiзналися, що вони за тим усим сумують.
На тому й розiйшлися, обмiнялися адресами. На жаль, я їм досi не
написав -- перебуваючи в перманентнiй фiнансовiй кризi, та "не при
справах" (навiть агенцiя "Music News"), на яку я працював, переживає
зараз не кращi часи, в мене немає про якi "подвиги" повiдомляти.
Стосовно ж Олега, то перед тим, як їх група мала приїзжати до Києва, я
домовився з Надею, що завдяки тому, що в такого, перепрошую, падла, є
мати та сестра, якi його люблять, не зачеплю його навiть пальцем --
але при умовi, що вiн не казатиме до мене анi слова. Умови з обох
сторiн було дотримано.
----------------------------------------------------------------------
Частина друга, про смiтники. Часто артисти чи адмiнiстратори викидають до
ящика справдi унiкальний матерiал -- це графiки концертiв, демо-касети
(як свої, так i iнших), викидають полiграфiю.
Смiтником, як таким то не виглядає -- бичкiв чи огризкiв там немає,
там є просто стос паперу, або касет чи компактiв.
Час вiд часу, коли ящик наповнюється то виноситься та викидається, але
до смiтника то має не бiльше вiдношення, анiж "Корзина", вона ж
"Recycle Bin" на кожному комп*ютерi. Хохму про смiтник я зо своєї
пристрастi до чорного гумору вигадав для себе сам -- от бачу, вона до
мене повернулася.
Не дуже сильно знаю, хто такi "нормальнi люди", чи спiлкуються вони зо
мною, та яким саме чином. Я за своє життя намагався спiлкуватися
тiльки з людьми незвичайними. До таких належали i фанати СКРЯБIНа, ну
а для останнiх, наприклад, унiкальна полiграфiя "ТI-97", яку на
"Iграх" хотiли викинути, була прямо таки чи не найкращим подарунком.
Настiльки я пригадую, хмельницьким тодi теж шось перепало.
Так само користувалася попитом i збiрка "зелених мiнусiв" -- мiнусовок
до ВСЬОЇ "зеленої" програми, що була витягнута теж з ящика, куди
скидалися непотрiбнi компакти. До неї було додано i iнструментали,
походження яких встановити не вдалося -- тобто вони не пiдходять до
жодної пiснi, ну а знайденi вони теж на фактично викинутiй касетi де
були записанi разом з парою iнструменталiв же з "Хробака".
На заходi, зокрема в Британiї, за невiдомi записи вiдомого музиканта
****незалежно вiд того, де вони були знайденi**** можна зiрвати чималу
суму. Не знаю, чи нормальнi люди, якi тим займаються, проте вони на то
витрачаються, отже, їм то потрiбно.
От така моя, сподiваюся, вичерпна вiдповiд пану Currex'у на поставленi
ним питання.
Додам лише що, свого часу, при нашiй з паном не сильно вдалiй спробi поспiлкуватися я згадував, правда, не називаючи iмен, iсторiю з Олею та
Оленою у якостi тих людей, через яких в мене достатньою мiрою втрачена вiра в людей,
що сильно цiкавляться музикою СКРЯБIНа.
Що ж, панянки самi витягли то на поверхню -- i тепер я можу i не
ховатися.
|